ПОХРЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, е́стишся, док.

1. Охреститися (у 1 знач.) (про всіх або багатьох). — А як хрестився князь і бояри,.. то й кияни похрестилися (Загреб., Диво, 1968, 112).

2. розм. Перехреститися, зробити знак хреста перед собою (кілька разів).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 458.

Похреститися, тимося, титеся, гл.

1) Перекреститься (о многихъ). Похрестились, ударили три поклони. Г. Барв. 240.

2) Окреститься (о многихъ). Похрипнути, немо, нете, гл. Охрипнуть (о многихъ). Челядь цілісіньку ніч колядує, аж похрипне сердешна. О. 1862. IV. 87.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 389.