ПОХО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що ли́шок. Танк, як танк. Важкий.. Певно, такий, як треба. І ще — з походом (Ю. Янов., І, 1954, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 455.

Поход, ду, м.

1) = Похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22.

2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 388.