ПОХЛЮ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похлю́пувати і звуки, утворювані цією дією. Почулось обережне похлюпування води: від острова до берега плив якийсь хлопчак (Гуц., Скупана.., 1965, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 451.