ПОХВИ́СЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Хвиськати час від часу. Як на ніженьки підхопивсь [Ілля Муромець] швидкі, Як добув він свій батіг шовковий,.. Як узявся він тут похвиськувать (Граб., II, 1959, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 445.