ПОТРІ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. потрі́скувати і звуки, утворювані цією дією. Що може бути привабнішим за літню ніч у лісі чи у великому парку над рікою?! Різнозвучний шепіт дерев,.. потріскування гілочок, безшумний літ кажанів (Вол., Місячне срібло, 1961, 341); В юрті запанувала мовчанка. Чути було тільки сопіння людей і потріскування вогнища (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 203); Ташкентські сейсмологи налагодили постійні спостереження за слабкими звуковими сигналами — безперервним потріскуванням порід у вогнищевій зоні (Наука.., 11, 1967, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 426.