ПОТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. потря́с, ла́, ло́; док.
1. неперех., чим. Робити часті дрібні помахи; струшувати чим-небудь. Лазар потрясав сивим волоссям (Стеф., І, 1949, 238); Він то бурмотів щось, похитуючи головою,.. то раптом схоплювався і, піднявши вгору руки, гнівно потрясав ними (Тют., Вир, 1964, 390); Як брязнув [Василь грошима], так усі, хто був на весіллі, так і вжахнулись.. А він собі й дарма: потряс патлами, та за ложку і став локшину доїдати (Кв.-Осн., II, 1956, 28); Після чарки економ тут же на полі видав усім по срібному півкарбованцю і завзято потряс дзвінким мішечком (Стельмах, І, 1962, 574).
2. перех. і без додатка. Трясти якийсь час; струснути кілька разів. Бере [Деїфоб] Кассандру за руку і потрясає (Л. Укр., II, 1951, 308); [Денис:] Другий схопився б: пожалуйте, баришне Женічко, ручку, потряс би її за руку (Кроп., II, 1958, 436); Наче розлючена вовчиця, кинулась вона на нього і потрясла його сильними руками (Коб., І, 1956, 98).
3. перех. і неперех. Примушувати трястися, коливатися. Ріки.. поспішають до моря. Сам же владика морський, потрясаючи землю тризубцем, Їм простеляє широкі усюди дороги (Зеров, Вибр., 1966, 307); Він голосно відітхнув, і його голос загримів, потрясаючи склепіння залу (Кол., Терен.., 1959, 82); В тій хвилі задрожала [задрижала] земля, і страшенний лускіт потряс повітрям (Фр., VI, 1951, 121); Вибух потряс увесь корпус мартенівської печі (Руд., Вітер.., 1958, 17); // безос. Вдарив грім. Цим разом однак так сильно, що, здавалося, потрясло всіма горами (Коб., III, 1956, 252); * Образно. Чуєш — іде перегук понад нами, Темних віків потрясає граніт? (Рильський, II, 1960, 175); // Виклика́ти судорожні рухи, примушувати здригатися. Ридання перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію. Вона звивалася, як в’юн, регіт потрясав її тіло (Донч., III, 1956, 129); Впилася [дівчина] очима в оркестр, котрий розпочав гру. Могучі, стрійні [стрункі] акорди потрясли цілим організмом молодої дівчини (Фр., II, 1950, 72); // перех., перен. Розхитувати підвалини чого-небудь, підривати міць чогось, докорінно змінювати щось. Потрясав [Бабек] основи імперії халіфів (Тич., III, 1957, 92); Бурхливі страйкові виступи робітничого класу потрясають буржуазний світ (Ком. Укр., 4, 1967, 20); Того літа дві події потрясли Дарчине життя до самих його основ (Вільде, Повнол. діти, 1960, 14); Поразка гітлерівців на Волзі до основ потрясла гітлерівську імперію та її сателітів (Ком. Укр., 5, 1970, 38).
4. перех., перен. Справляти сильне враження на кого-небудь, глибоко хвилювати, зворушувати. [Пічман:] Я — артист і скоро буду своїм талантом зворушувати і потрясати публіку (Собко, Життя.., 1950, 36); Література і мистецтво існують для того, щоб силою образів потрясати мільйони (Літ. Укр., 27.III 1964, 3); О мислі, летючії хмари, крильми Легкими куди ви пливете? Чи тихими ви розіллєтесь слізьми, Чи бурею-словом весь світ потрясете? (У. Кравч., Вибр., 1958, 220); Жадан аж здригнувся: зойк материнського серця потряс його сильніше за вибух (Баш, Надія, 1960, 208); // безос. А як потрясло їх [учнів], коли, оглядаючи Графську пристань, вони дізналися від екскурсовода, що серед десантників-чорноморців, які першими влетіли на Графську пристань, був і їхній земляк (Гончар, Тронка, 1963, 170).
5. тільки док., перех., рідко. Трясти (у 4 знач.) якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 430.