ПОТО́НШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОТОНШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Робити тонким, тоншим. Безперервною стрічкою рухаються сталеві заготовки, розумні машини волочать їх, тобто витягають у довжину, потоншують, надають їм потрібного діаметру (Ком. Укр., 1, 1968, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 416.