ПОТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до піт. Потове виділення; // Який виділяє піт. В сполучній тканині шкіри розміщені потові залози. Вони мають вигляд трубочок, згорнутих у клубочки (Анат. і фізіол. люд., 1957, 135); // перен. Зароблений тяжкою працею. [Конон:] Гроші, на котрі збудована дзвіниця, збирані по копійці, і ті копійки потові, криваві!.. (Кроп., III, 1959, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 412.

Потовий, а́, е́

1) Относящійся къ поту.

2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш… нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 379.