ПО́ТИСК, у, ч. Дія за знач. поти́снути, поти́скувати, потиска́ти 1. Федір Іванович, спіймавши руку дівчини, міцно потиснув її. І на відповідь відчув такий же міцний потиск її маленької твердої руки (Головко, II, 1957, 596); У потиску зустрілись дружні руки (Рильський, II, 1960, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 408.