ПОТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПОТВЕ́РДИТИСЯ, иться, док.

1. Виявлятися правильним, правдивим (про чиїсь слова, думку, припущення і т. ін.); підтверджуватися.

2. тільки недок. Пас. до потве́рджувати 1. Довженкові слова про те, що на довгі роки тема війни буде однією з основних у кіномистецтві, потверджуються всією практикою радянського кіно (Вітч., 6, 1971, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 398.