ПОСІРІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати, зробитися сірішим; набути сіруватого відтінку. Ледь-ледь світало. Дерева в цвіту, такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали і ніби танули, розтікались сірим туманом по низині (Головко, І, 1957, 286); // Посвітлішати перед світанком (про небо).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 330.