ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. Наукові працівники університету [Київського] за останні роки надрукували багато підручників і навчальних посібників та монографій з різних галузей знань (Наука.., 8, 1959, 42); Різні види наочних посібників успішно застосовуються на заняттях семінарів і шкіл основ марксизму-ленінізму (Ком. Укр., 2, 1966, 56); // Взагалі довідкове видання з певної галузі знань. Так по частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим.. посібником для навігаторів і для географічного вивчення Аральського моря (Тулуб, В степу.., 1964, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 326.