ПОСУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що посу́шливий. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив (Сл. Гр.); І краю немає Смугастим лісам у посушних степах (Рад. Укр., 22.VII 1951, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 392.

Посушний, а, е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 374.