Посуміти, мі́ю, єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 374.