ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об’єктивної реальності — то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (Наука.., 9, 1973, 14); Окремий збірник річ тяжка і дуже одірвана, в журналі може бути більше систематичності і постійності (Л. Укр., V, 1956, 68); Постійність температури тіла, за всіма даними, з’явилася у плазунів близько півтораста мільйонів років тому (Знання.., 4, 1968, 6); Тепер, коли почув [Тугар] Максимові слова, йому здавалося, що в його серці рветься щось глибоке і святе, рветься останнє пасмо віри в чесність і постійність людей (Фр., VI, 1951, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 376.