ПОСТУПНИ́Й¹, а́, е́. Те саме, що поступа́льний.

ПОСТУПНИ́Й², а́, е́, заст. Такий, що швидко посувається вперед, який можна швидко зробити. Це шитво поступне (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 386.

Поступний, а́, е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 373.