ПОСТЕПЕ́НОВЕЦЬ, вця, ч., політ., заст. Прихильник поступового, повільного розвитку суспільства, ворог революційних методів політичної боротьби; поступовець.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 373.