ПОСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., на що, діал. Дістати, узяти, здобути що-небудь. [Xрапко:] А скільки воно [діло] коштуватиме? Одного клопоту і в двісті рублів не вбереш.. [Тхориха:] Моя матінко рідна! Де ж нам на таку суму постачитись? (Мирний, V, 1955, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 372.