ПОСТАНО́ВНИК, а, ч., театр. Той, хто здійснює постановку театральної вистави або кінофільму; режисер. Створюючи кіносценарій, треба вірити не тільки в свій талант чи в талант режисера-постановника, треба вірити в талант народу, в його ясний розум, душевні багатства і повноцінність сприймання (Довж., III, 1960, 161); Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова (Гончар, Циклон, 1970, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 369.