ПОСТАВНИ́Й ¹, а́, е́. Який має високу, струнку постать, міцну будову тіла; ставний. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були (Сл. Гр.); Старий Панасенко був поставний чоловік: високий, здоровий та плечистий, ще й тепер гарний з лиця (Н.-Лев., IV, 1956, 171); Хлопець був красивий. Високий ростом, поставний (М. Ю. Тарн., З дал. дороги, 1961, 304).

ПОСТАВНИ́Й², а́, е́. Стос. до поставки. Поставна ціна.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 367.

Поставний, а́, е́

1) Узаконенный, установленный. поставна ціна. Такса.

2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. Н. Вол. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 368.