ПОСТАВКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Стояти без діла. — А пильнуй там, Мироне, щоб не поставкували! — сказала баба (Фр., IV, 1950, 453).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 366.

Поставкувати, ку́ю, єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 368.