ПОСПІ́НУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що поспі́ти². Місто від Мар’янівки верстов зо двадцять. Коли вдосвіта виїхати, то на обід саме поспінеш (Мирний, III, 1954, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 356.

Поспінути, ну, неш, гл. = Поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 367.