ПОСПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заплатити за багато чого, сплатити всі борги, податки і т. ін. (також про багатьох). Дівчина вже заручена; одмовити — треба сплатити за безчестя; та й горілка, що люди випили на заручинах, теж його була; а де ж мені бідній було те все посплачувати! (Л. Укр., III, 1952, 470); Посплачувати податки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 358.