ПОСОШО́К, шка́, ч., заст. Зменш.-пестл. до по́сох. — Гей, ратаю, земля твоя суха, Бики старі, поламана соха. Із посошком в руці іду в Мари (Шпорта, Вибр., 1958, 509).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 354.