ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Перв., II, 1958, 387).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 351.