ПОСМА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до посмачи́ти. Вона була зла на того варвара за його розмову, не посмачену ані кришки компліментами й хвальбою (Н.-Лев., І, 1956, 563).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 346.