ПОСЛІПИ́ТИСЯ, пимо́ся, пите́ся; мн. послі́пляться; док., розм. Осліпнути (про очі). На очах більма поробились, Коли б довіку посліпились, Що не поможеш ти мені (Котл., І, 1952, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 341.

Посліпитися, пимося, теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 363.