Про УКРЛІТ.ORG

послідовність

ПОСЛІДО́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. Він пригадав усі події, що трапились за останні роки, у всій послідовності (Скл., Карпати, II, 1954, 218); Розподіл завдання по кварталах і місяцях слід проводити так, щоб забезпечувалася технологічна послідовність виконання робіт (Роб. газ., 29.VII 1965, 2); Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру, лазив по балках та урвищах, спостерігав послідовність нашарувань різних порід (Тулуб, В степу.., 1964, 272); // Лад, систематичність у чомусь. В голові лишаються одні клапті — послідовності ніякої. Я думав — це в мене пам’ять гидка, але інші кажуть те ж (Вас., Незібр. тв., 1941, 223); Життя тримає строгу послідовність, і що здається хаосом — є тонкий лад (Тич., II, 1957, 148).

2. Логічна обгрунтованість учення, світогляду, теорії тощо, відсутність у них суперечливих тверджень, положень і т. ін. Класовий характер нашої політичної програми і політичних вимог виражається саме в повноті і послідовності демократизму (Ленін, 6, 1969, 342); Сила Олина полягала не в досконалості її логічних побудов, не в послідовності аргументації.. Небажання вважати на доводи Федя — от чим перемогло те дівча (Шовк., Людина.., 1962, 173); // Логічність мислення. Справжніх друзів знайшла Лариса Петрівна в особі Івана Франка,.. Ольги Кобилянської, тонкої і глибокої письменниці, розумовому видноколу якої бракувало проте тої ясності, чіткості й послідовності, які характеризують Лесю Українку (Рад. літ-во, 1, 1964, 59); // Відповідність певним завданням, настановам, теоретичним засадам тощо. З’їзд [XXII] високо оцінює послідовність, гнучкість та ініціативність зовнішньої політики [Радянського Союзу] (Резол. XXII з.., 1961, 4).

3. Вірність своїм принципам, переконанням, уподобанням тощо; наполегливість у виконанні своїх рішень. Брак послідовності, прояви нестійкості характеру, безвольність, пасивність, невимогливість до власних прогріхів — все це тепер обернулось проти нього (Вільде, Сестри.., 1958, 566).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 340.

вгору