ПОСЛІДО́ВНО. Присл. до послідо́вний. Кілька років свого життя Михайло Чабанівський віддав роботі над романом «Біля Дунаю», дві книги якого послідовно були опубліковані в 1954 і 1955 роках (Вітч., 9, 1970, 168); Хай і прискореним рухом воно [повітря] потече звідусюди, Але не зразу спроможеться просторінь всю заповнити; Займе частину спочатку, а потім уже послідовно І весь проміжок між згаданих тіл опанує собою (Зеров, Вибр., 1966, 135); Не слід забувати і про те активно-прихильне ставлення до українського народу, української мови, української культури, яке послідовно виявляли російські революційні демократи XIX ст. — Герцен, Чернишевський, Добролюбов (Рильський, IX, 1962, 126); Соціалістична культура виникає на базі дійсно наукового світогляду і послідовно революційної ідеології — марксизму-ленінізму (Ком. Укр., 12, 1967, 56); Наші успіхи в галузі економіки, науки, культури, послідовно миролюбна політика незмірно піднесли міжнародний престиж країни Рад, посилили її вплив на розвиток світових подій (Мист., 5, 1961, 5); Радянський Союз послідовно й наполегливо боровся за укладення пактів про ненапад, здійснення програми загального роззброєння, створення системи колективної безпеки (Ком. Укр., 5, 1970, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 340.