ПОСЛАБІ́ТИ ¹ див. послаба́ти.

ПОСЛАБІ́ТИ², і́ємо, і́єте, док., розм. Стати, зробитися хворим, захворіти (про всіх або багатьох). Якби Оксана вмерла, а ми послабіли, то вже ж би я не мовчала про се! (Л. Укр., V, 1956, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 336.

Послабіти, біємо, єте, гл. Заболѣть (о многихъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 362.