ПОСКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Поскупитися. * Образно. Природа поскупувала на дощі. Зате люди не поскупували на працю й домоглись свого. Таки виростили урожай (Хлібороб Укр., 10, 1963, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 336.

Поскупувати, пую, єш, гл. Поскупиться. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 362.