ПОСВА́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Звернутися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їх дочкою. Той нероба, ледащо пошле старостів до Олександри. На злість Насті посватається (Коцюб., І, 1955, 25); // Самому запропонувати себе в чоловіки дівчині, жінці. Він посватався до Христі Стодольної (Ле, Її кар’єра, 1947, 3).

ПОСВАТА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм.

1. Стати сватами. У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося (Сл.Гр.).

2. Подружитися, заприятелювати. Зо всіми миттю побратались, Посватались і покумались [троянці], Мов зроду тутечка жили (Котл., І, 1952, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 310.

Посвататися, таюся, єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він. МВ. І. 8.

Посвататися, таємося, єтеся, гл. Сдѣлаться сватами (черезъ бракъ дѣтей или по покупкѣ). У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося. Харьк. у. Дешево даєте — не посватаємося. Славяносерб. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 357.