ПОРІ́ЧНО. Присл. до порі́чний. Жив тут недалеко у пана одного він порічно (Вовчок, І, 1955, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 263.