ПОРІ́ДНІСТЬ, ПОРО́ДНІСТЬ, ності, ж., с. г. Якість за знач. порі́дний, поро́дний; наявність у тварин типових для певної породи ознак. Різке збільшення виробництва вовни нерозривно зв’язане з поліпшенням порідності овець (Рад. Укр., 26.V 1957, 1); Передові колгоспи рік у рік збільшують поголів’я худоби, поліпшують її порідність (Колг. Укр., 7, 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 261.