ПОРІВНЯ́ННЯ1, я, с.
1. Дія за знач. порівня́ти1 1. Порівняння показників споріднених підприємств дає змогу чіткіше бачити, де і як іде справа (Ком. Укр., 4, 1968, 47); При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень, а найхолоднішим січень (Фіз. геогр., 5, 1956, 82); Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідниці дівчинки з перепеленям на стерні (Головко, II, 1957, 253).
Без порівня́ння — незрівнянно. Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (Коцюб., III, 1956, 196); Над уся́ке порівня́ння — незрівнянно більше, краще і т. ін.; У порівня́нні з ким — чим — якщо порівняти з ким-, чим-небудь. — Ще більш як годину чекати.. — Що таке одна година у порівнянні з п’ятьма роками! (Головко, І, 1957, 478); У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга з розпущеними косами, сама у рожевому, видалась Павлині напрочуд гарною (Вільде, Сестри.., 1958, 345); Наш цех в порівнянні з колишнім мартенівським цехом — це однаково, що царські палати в порівнянні з хатою бідняка (Руд., Вітер.., 1958, 70).
2. лінгв. Слово або вислів, у якому називається особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь. З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб знов роздмухати своє обурення (Тулуб, Людолови, І, 1957, 207); Поганий з тебе стиліст, діду, не вмієш прибирати порівнянь (Хотк., II, 1966, 359); // літ. Засіб художньої образності, один з видів тропів, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його. За допомогою яскравих художніх порівнянь народ глибше розкриває образ Леніна (Наука.., 4, 1960, 42); Характерним для стилю П. Панча є.. широке використання .. порівнянь, взятих із селянського середовища (Рад. літ-во, 1, 1963, 20).
∆ Сту́пені порівня́ння, грам. — форми якісних прикметників або прислівників, які виражають відносну різницю між предметами щодо ступеня наявності в них певної ознаки.
ПОРІВНЯ́ННЯ2, я, с. Дія за знач. порівня́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 258 - 259.