ПОРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і діал. ПОРУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРУ́ШИТИСЯ, у́шуся, у́шишся, док.

1. Пошкоджуватися, псуватися, руйнуватися. При обтісуванні та розколюванні колод порушується зовнішня, структура дерева, відкриваються його пори (Дерев. зодч. Укр., 1949, 54); [Руфін:] Порушилась гармонія всесвітня (Л. Укр., II, 1951, 351); // Зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, перебігу тощо (про який-небудь процес, рух і т. ін.). Гола шкіра та її залози мають в житті земноводних надзвичайно важливе значення. Тварини завжди гинуть, якщо діяльність шкіри та залоз порушується (Визначник земноводних.., 1955, 11); В районі Кременчука спокійна течія Дніпра порушується (Геол. Укр., 1959, 8).

2. Ставати схвильованим; зворушуватися. Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався,.. вона починала ходити та проходжати по луці (Вовчок, І, 1955, 320); // Виникати, пробуджуватися (про почуття, думки і т. ін.). Запізно в пана совість Порушилась (Фр., X, 1954, 365).

3. розм. Рухатися, ворушитися. Таткова постать порушувалась, немов у тумані, голос долітав уривками (Л. Укр., III, 1952, 635); Уста його раз у раз порушувалися (Фр., VII, 1951, 62); Ядзя всього того не виділа, не чула; її голка порушувалася машинально в руках (Кобр., Вибр., 1954, 101); Гнат з Олександрою неспокійно порушились на місці (Коцюб., І, 1955, 37); Дід вирішив, видно, ще трохи поінтригувати хлопця. Не відповідаючи, він задивився на поплавок, який порушився від того, що старий сам сіпнув вудочкою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10); // перев. док. Почати рухатися; зрушитися з місця. Якщо брати сіно із скирти зверху, то злежалі шари порушуються і в неї може проникнути волога від дощів чи талого снігу (Знання.., 9, 1965, 11); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (Фр., VI, 1951, 254); Ноги Романові мов прикипіли до місця, сили десь раптом щезли, і він не може порушитись, заразом тямлячи, до болю в мозкові тямлячи, що й стояти не можна… (Коцюб., І, 1955, 120).

4. тільки недок. Пас. до пору́шувати 1-4. Член партії повинен: ..Бути непримиренним в усіх випадках, коли порушуються ленінські принципи добору і виховання кадрів (Статут КПРС, 1971, 11); Лісова тиша рідко порушувалась ледве чутним шелестом листя (Трубл., II, 1955, 86); Міжнародним купівельним засобом золото і срібло служать по суті тоді, коли раптом порушується звичайна рівновага обміну речовин між різними націями (Маркс, Капітал, т. I, кн. І, 1952, 146); Порушується в цих статтях лише незначна частина питань з широкої галузі, про яку йде мова, і, крім того, освітлювані проблеми здебільшого спрощуються (Вітч., 5, 1956, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 299.