ПОРТЬЄ́, невідм., ч. Працівник готелю, що стежить за порядком у вестибюлі, приймає пошту, дає різні довідки мешканцям готелю і т. ін. — Двадцять п’ятий дома? — Портьє глянув у гнізда ключів, потім на обшарпаного відвідувача.. — Двадцять п’ятий дома. Тільки витріть ноги (Панч, На калин. мості, 1965, 128); В готелі портьє сказав мені, що в вітальні на мене жде якась дама (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 84); // Швейцар у готелі. Гладкий портьє, незграбний, як слон — і паралітик — наче вріс в жовту стіну. Його руки крота лежать на колінах (Коцюб., II, 1955, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 292.