ПОРТРЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портре́т 1. Поруч з капітаном [далекого плавання Данилом Ревою] — інший, вже річковий, капітан Андрій Притуляк з маленькою гарною донечкою на руках, а у донечки в руках — лялька, неначе портретик її в мініатюрі (Довж., II, 1959, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 291.