ПОРТМОНЕ́, невідм., с. Гаманець для грошей. Копронідос вийняв портмоне й викинув два червінці на стіл (Н.-Лев., III, 1956, 394); Вона виймає з портмоне монетку і подає її прохачеві (Смолич, II, 1958, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 290.