ПОРОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Розчавити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. — Напитися ніде: кидай агрегат і біжи аж до цих бочок за ковтком води. — Бо термоси порозчавлювали, — каже Василинка з докором (Гончар, Тронка, 1963, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 281.

Порозчавлювати, люю, єш, гл. Раздавить (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 350.