ПОРОЗСИХА́ТИСЯ, а́ється, док. Розсохнутися (про все або багато чого-небудь). Од суші все порозсихалось (Н.-Лев., III, 1956, 145); Від спеки.. порозсихалися вози (Горд., Цвіти.., 1951, 15); Побачили ми в льосі три барила з червінцями, і так вони, ті барила, порозсихалися, що й клепки геть повипадали (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 278.

Порозсихатися, хаємося, єтеся, гл. Разсохнуться (во множествѣ). Повнось діжки у погріб, а то порозсихаються.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 349.