ПОРОЗМОКА́ТИ, а́є, док. Розмокнути (про все або багато чого-небудь). — Води просочуються з нашого каналу, хати людям порозмокали, болото зробилося серед сухого степу (Гончар, Тронка, 1963, 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 275.

Порозмокати, ка́ємо, єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 348.