ПОРОЗМЕРЗА́ТИСЯ, а́ється, док. Розмерзтися, відтанути (про все або багато чого-небудь). Глянув, а по долівці мої в’юни повзають, — чисто усі порозмерзались (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 275.

Порозмерзатися, заємося, єтеся, гл.

1) Оттаять (во множествѣ).

2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 348.