ПОРОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПОРОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Розкласти по різних місцях або в певному порядку все або багато чого-небудь. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Кв.-Осн., II, 1956, 404); Тільки прибув він у село, повиймав та порозкладав у своїй квартирі книжки, камертони та всякі партитури (Вас., І, 1959, 135).

2. Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.). У великому пустому гаражі бійці порозкладали багаття (Гончар, III, 1959, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 273.