ПОРОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. що. Роздерти, розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях; // Подряпати в багатьох місцях.
2. кого. Роздерши, заподіяти смерть усім або багатьом (про собак, хижаків і т. ін.). — Пам’ятайте собі, як мене [ведмедя] хоч одного дня ошукаєте, то я вас [звірів] усіх пороздираю! (Фр., IV, 1950, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 272.