ПОРОЗГУ́БЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док.

1. Загубитися, пропасти (про все або багато чого-небудь).

2. Стати втраченим для кого-небудь, зникнути, запропаститися кудись (про всіх або багатьох). В стомленій хворій уяві переплуталися всі шляхи-дороги цілого світу, й рідні люди десь порозгублювались і давно забулись, і навіть забувся батько (Довж., І, 1958, 293).

3. Розгубитися, втратити холоднокровність, рішучість від хвилювання, страху, несподіванки і т. ін. (про всіх або багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 272.