ПОРОЗВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розважити на частини все або багато чого-небудь. Тихон достав [дістав] хліб, покраяв на шматки і на безмені порозважував, щоб кожному досталося на пай по два хвунти [фунти] (Кв.-Осн., II, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 270.

Порозважувати, жую, єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 346.