ПОРОЗВ’Я́ЗУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док. Розв’язатися (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). Василь як принявся, разом справили віз, і сяк-так, на трьох колесах, можна було доїхати. Чоловік.. просив, коли по дорозі, проводити його до двора, щоб часом не порозв’язовалося [порозв’язувалося] (Кв.-Осн., II, 1956, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 271.