ПОРОЖНЮВА́ТИЙ, а, е. Незаповнений, майже порожній. От і клуб. Приміщення непогане, а в даху дірка, а зала порожнювата, — треба все це підлагодити, підчистити (Вишня, І, 1956, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 269.