Про УКРЛІТ.ORG

порожнювати

ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Хата цілу зиму порожнює (Сл. Гр.); Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Збан., Єдина, 1959, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 269.

вгору